Підготували курсову роботу та видихнули зі спокійною душею? Рано. Попереду ще одне з найважчих завдань – оформлення роботи відповідно до ДСТУ та індивідуальних вимог кафедри вищого навчального закладу, викладених у методичному посібнику. Найбільше питань виникає про те, як скласти список літератури. Здавалося б, що є складним у бібліографічному списку? А нюансів насправді чимало, але про все і по порядку.
Якісні та кількісні характеристики списку літератури в курсовій
Тут відразу слід зазначити, що хитрість у вигляді копіпаста з чужої роботи списку літератури точно не пройде. Такий прийом навіть не найдосвідченіший викладач помітить у три рахунки, навіть якщо "фейкові" джерела в курсовій роботі потраплять у "тіло" роботи. Тому де знайти список літератури для курсової сказати важко – список складається студентом індивідуально за підсумками проведеного дослідження. Інша річ, що підібрати літературу для курсової можна у бібліотеці, скориставшись статтями чи підручниками різних авторів та їх посиланнями на цікаві та актуальні статті, тези, монографії тощо. Ключове тут – “актуальні”. Бажано, щоб під час написання наукової роботи використовувалися джерела, яким не більше 5 років. Такі вимоги пояснюються тим, що "переливати з порожнього в порожнє" немає сенсу, адже за 5 років вже багато вчених могли дати оцінку більш раннім роботам, та й методологія могла змінитися. У той же час це оптимальний термін, щоб не зіткнутися з тим, що бази для написання роботи немає і треба "винаходити велосипед".
Список джерел курсової повинен базуватися на наступному:
- мінімальна кількість джерел у середньому становить 20 позицій (точна кількість визначається кафедрою та вказується у методичці);
- кількість посилань на інтернет-ресурси не повинна перевищувати 30% і взагалі краще, щоб ця кількість була якнайменша;
- у списку літератури повинні відображатися лише ті джерела, посилання на які містяться у тексті роботи;
- основою для написання курсової повинні бути підручники провідних вчених, їх посібники, наукові статті тощо;
- посилання на цитати різних авторів повинні містити інформацію про першоджерела, інакше є ризик зіткнутися зі спотворенням інформації.
Правила оформлення списку літератури у курсовій
При оформленні використаних у процесі написання курсових джерел варто керуватися ДСТУ 8302:2015 Інформація та документація. Бібліографічні посилання Загальні положення та правила складання. Основними правилами є:
- алфавітний порядок розташування джерел (орієнтиром виступають прізвища авторів). Також можливе формування списку зі згадуванням у тексті роботи;
- автоматична нумерація з використанням спеціальної опції (автоматичне форматування – треба виділити список джерел та натиснути впорядкувати за зростанням, а потім проставити нумерацію, натиснувши на значок нумерованого списку);
- нумерація арабськими цифрами зі зростанням;
- дотримання шрифту, інтервалу та параметрів сторінки, які використовуються для всіх сторінок роботи. Зазвичай для робіт використовується Times New Roman, 14 шрифт, інтервал 1,5;
- правильність пунктуації за вказівкою авторів, найменувань, видавництва та сторінок.;
- відсутність орфографічних та інших помилок.
Послідовність джерел у списку літератури
Для того, щоб підготувати якісну наукову працю, слід використовувати якнайбільше джерел. Це дозволить глибоко вивчити тему та проаналізувати різні точки зору на ту чи іншу наукову проблематику. Серед загальних рекомендацій щодо черговості вказівки літератури варто зазначити:
- насамперед необхідно вказувати нормативно-правові акти, які були використані під час написання роботи. Вони мають бути структуровані за значимістю;
- далі вказуються джерела, видані українською чи російською мовою. Сюди включаються монографії, підручники, збірники, наукові статті, конференції тощо;
- зарубіжні джерела;
- матеріали із інтернет-ресурсів.
Особливості пунктуації при оформленні джерел у курсовій
Коми, крапки, дефіси та інші нюанси - це взагалі окрема історія. Ознайомитись з прикладами оформлення посилань на монографії, статті та інші джерела можна тут.
Основні приклади розглянемо тут:
- Посилання на одного автора оформляється таким чином:
Андріяш В. Державна етнополітика України в умовах глобалізації. Миколаїв : Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2013. 328 c.
- Якщо у нас у роботі використовується посилання на статтю, монографію чи інше джерело, яке видали кілька авторів, тоді необхідно оформляти таким чином:
Богма О. С., Кисильова І. Ю. Фінанси: конспект лекцій. Запоріжжя : ЗНУ, 2016. 102 с.
- Посилання на роботи трьох авторів оформлюються так:
Комаров В. В., Світлична Г. О., Удальцова І. В. Окреме провадження : монографія / за ред. В. В. Комарова. Харків : Право, 2011. 312 с.
- Якщо джерело, яке було використане в процесі написання, не має автора, коли оформляти його слід таким чином:
Антологія української літературно-критичної думки першої половини ХХ століття / упоряд. В. Агеєва. Київ Смолоскип, 2016. 904 с.
- Статті періодичних журналів слід подавати у такому вигляді:
Bletskan D. I., Glukhov K. E., Frolova V. V. Electronic structure of 2H-SnSe2: ab initio modeling and comparison with experiment. Semiconductor Physics Quantum Electronics & Optoelectronics. 2016. Vol. 19, No 1. P. 98 108.
Варто зазначити, що оформлення списку літератури досить клопіткий захід, тому краще залишити на виконання цього завдання хоча б день-два.
